Patagonia Hiking Tour: Порівняння маршрутів Торрес-дель-Пайне та Ель-Шальтен

Привіт усім! Планую самостійний похід Патагонією на наступний сезон і ніяк не можу обрати між двома культовими напрямками — національним парком Торрес-дель-Пайне в Чилі та регіоном Ель-Шальтен в Аргентині. Мене цікавить складність треків, інфраструктура кемпінгів та де саме краєвиди більш вражаючі для людини з помірним досвідом хайкінгу. Буду вдячний за поради від тих, хто вже пройшов обидва ці маршрути!

Привіт! Проходив обидва напрямки минулого року. Для помірного досвіду Ель-Шальтен буде набагато простішим, бо там усі треки радіальні — ночуєш у містечку в хостелі чи готелі, а вранці налегці йдеш у гори.

Щодо Торрес-дель-Пайне (це я про W-trek), там інфраструктура кемпінгів дуже розвинена, але все треба бронювати за кілька місяців. Звісно, якщо плануєте складнішу логістику, то краще заздалегідь вивчити всі нюанси — до речі, тут є корисні поради про перетин кордонів і логістику, хоч це й про інший регіон, але підхід схожий.

Ель-Шальтен — це взагалі столиця трекінгу в Аргентині, і головний плюс у тому, що вхід у парк безкоштовний, а погода якщо зіпсувалася, можна просто залишитися в кафе замість того, щоб іти під дощем з рюкзаком.

Торрес-дель-Пайне вразив більше своєю дикою природою та льодовиком Грей. Краєвиди там неймовірні, але вітер просто збиває з ніг. Якщо не маєте потужного досвіду автономних походів, краще почніть з Аргентини.

Я б радив об'єднати обидва місця, якщо дозволяє час! Спочатку Ель-Шальтен для розминки на треках до Фіцрой та Серре-Торре, а потім уже їхати в Чилі на W-трек.

У Торрес-дель-Пайне кемпінги платні і дуже дорогі (особливо refugios), а якщо ставити свій намет, місця все одно треба бронювати через сайти CONAF чи Amplio. В Ель-Шальтені з цим значно простіше.

Для людини з помірним досвідом Ель-Шальтен дасть менше стресу. Там неймовірні види на Лагуну Торре та Лагуну де лос Трес, і при цьому щовечора можна їсти смачне аргентинське м'ясо в ресторані.

До речі, якщо любите планувати складні поїздки з переїздами між країнами, зверніть увагу на досвід інших мандрівників щодо транспорту. Дехто порівнює це навіть з тим, як обирати найкращий спосіб пересування в інших туристичних регіонах світла.

Вітер у Патагонії — це окремий персонаж. У Чилі на Озері Норденскьольд мене ледь не здуло разом із трекінговими палицями. Будьте готові до різких змін погоди за 15 хвилин.

Аргентинська сторона (Ель-Шальтен) здалася більш дружелюбною до туриста. Стежки неймовірно марковані, заблукати практично неможливо, а набір висоти дуже плавний.

Якщо говорити про масштаб, то башти Торрес-дель-Пайне на світанку — це найкраще, що я бачив у житті. Жодні фото не передають величі цих скель, заради них варто терпіти складнощі W-треку.

Не забувайте про автобусні переїзди між Калафате, Ель-Шальтеном та Пуерто-Наталесом. Вони довгі і коштують недешево, тому квитки краще брати заздалегідь через інтернет.

Мені здається, що для першого самостійного похода Патагонією ідеальним варіантом буде тиждень в Ель-Шальтені. Ви зрозумієте специфіку місцевого вітру і погоди, а вже потім зможете вирішити, чи готові до чилійських автономій.

Обидва місця прекрасні, але абсолютно різні за духом. Чилі — це дикість і виклик собі, Аргентина — це душевність і неймовірні пейзажі просто біля порогу вашого готелю.